Мирослава Львівна Мединська-Ковальчук народилася 16 вересня 1938 року в м.Заліщики на Тернопіллі в сім'ї учителів.

Після закінчення місцевої середньої школи вступила на навчання в Чернівецький державний   університет   ім. Ю.Федьковича,   диплом   якого отримала в 1960 році. Відтоді працює на освітянській   ниві   вчителем української   мови   й   літератури, пропагуючи рідне слово, яке полюбила з дитинства. За педагогічну діяльність, котрій віддала 45 років життя, нагороджена значком "Відмінник освіти України", грамотами профільного міністерства. Перебуваючи на пенсії, працює завідувачем сектора інформації в Задіщицькій районній бібліотеці, є дописувачем ("Колос", "Українське слово", "Кримська світлиця", "Літературна Україна", "Слово Просвіти"), бере участь у громадському житті міста і краю.

ГАРМОНІЯ

Є гармонія лісу,
Є гармонія поля,
Є гармонія пісні,
Є гармонія долі,
Та з усіх тих гармоній
Вибираю єдину:
Двох сердець гармонійність —
Головне для людини!
1997 р., м. Заліщики.

ЧАРИ СКРИПКИ

Лилась мелодія душі:
То скрипка звуки дарувала
В старому парку в Трускавці
І перехожих чарувала.

Зринали звуки в височінь
З-під рук чарівної скрипачки,
По стежці бігли навздогін,
І чути було: скрипка плаче
Вона то плакала-тужила,

То рвалась в танець запальний,
Гірськими зворами ходила,
Манила вглиб у ліс густий.

Вже сонце майже заховалось,
Спадали сутінки сумні,
А люди все ще дивувались
Лилась мелодія душі...

МУЗИКА СПОГАДІВ

Мелодія вальсу старого
Поплила на хвилях кохання.
А в серці забилась тривога:
Можливо, ця зустріч остання?..

А музика лине по залі,
Дзвенить і хвилює серця.
Здається, ми знов на вокзалі...
Говорим прощальні слова...

У давньому вальсі летіли
Хвилини щемкі й запальні.
На ватрі любові горіли
Серця наші й руки твої.

О, мить! Зупинися в пориві,
Останній акорд, не лунай!
Ти ж бачиш-ми знову щасливі!
Грай, музико, грай! Не стихай

2003 р., м. Чернівці.

ПЕЛЮСТКА ШАНИ
(НА УРОДИНИ МАКОВЕЯ)

І знову серпень завітав до нас,
На береги Дністра, на паркові алеї.
І знову ми приносимо у дар
Слова подяки Маковею.

За повісті, поезію, сатиру,
Ще й за любов до рідного народу
Йому завжди сплітатимуть нащадки!
Вінок пошани у винагороду.

Серпень 2008 р., м. Заліщики