На суд читацького загалу вже п’ять власних поетичних збірок видала редактор Заліщицької районної газети «Колос» Оксана Дяків.

Якщо повернутися до її двокнижжя «Гармонія протилежності» (2012 рік) та «Спектральність слів» (2013 рік), то це – ошатно видані твори, а «Спектральність слів» є логічним продовженням першої книжки авторки «Гармонія протилежності», яка побачила світ також у видавництві ТОВ «ДрукАрт» (м. Чернівці).

Тож як протоптує свою літературну стежину авторка, тісно пов’язуючи художнє слово з редакційною роботою у Заліщицькій районці «Колос»?

Гортаючи п’ятироздільну збірку, бачимо, що вона скомпонована з художньо-журналістським смаком: перевита цитатами класиків літератури, відомих артистів, світлинами з театральної вистави, цікавими малюнками-заставками. Інколи окремі рядки й строфи виділені курсивом. Авторські дизайн та верстка «Спектральності слів» таки забезпечують уподобання молодої поетеси. Уже в заспівному однойменному вірші Оксана Дяків зізнається:

Ми всі від лона – вже на бездоганні:
За поворотом долі – свіжий гріх.
То груди – в орденах, медалях,
То в попелі від голови й до ніг...

Спектральність поетичного світобачення забезпечують у збірці добротні творчі літературні знахідки, зокрема, такі:

Спогад у дірявій кишені пам’яті / Стривожений сумом спокій / Надтріснута чаша думки / Щоб ніж розлуки не колов нас та ін.

А ще поетеса вміє лише одним-єдиним рядком змалювати образ, як, для прикладу, у вірші «Дівча»:

Йде дівча привітне – юне, макоцвітне.

На мою думку, творчість Оксани Дяків має своєрідний Янгольський  щит. Тому й справді, як зізнається поетеса: «Поезія цвіте у прозі…»
І тут, дійсно, доречні слова Івана Малковича:

Лиш вуста дрижать гарячі:
Янголе, не впадь з плеча.

Володимир Кравчук,
член Національних спілок письменників і журналістів України, м. Збараж