Питання благоустрою, мабуть, одне з найболючіших у нашому місті. Найбільше уваги йому приділяється під час весняного двомісячника, перед Великодніми святами. Тоді кожен з мешканців намагається навести порядок не тільки в оселі, а й біля будинку, на вулиці. Такої б активності протягом всього року! На жаль, її на короткий час вистачає, виростають смітники на вулицях, гасають ними зграї бродячих собак, роздираючи пакети зі сміттям. Проблеми благоустрою порушила у місті до редакції жителька міста Г.П.Рушелюк.
Хвилює мене і, думаю, не тільки мене, благоустрій нашого міста. Я ще у 2006 році зверталася з приводу цього питання через районну газету до влади м.Заліщики. З тих пір і місцева влада помінялася, а віз і нині там. Ми, жителі, будинку №2 вул. Шевченка, звертались з проблемою сміття біля нас. Цей сміттєзбірник служить стихійним сміттєзвалищем, бо сюди звозять з району побутові відходи, з вулиць біля Дністра, де тримають кролів, свиней – сюди потрапляють нечистоти. Навіть машини, які ідуть з Чернівців, переїздять на ліву сторону і викидають сміття. Собаки зграями кормляться на цьому звалищі, щурі забігали до нас на подвір’я, собаки рвуть підгузники, вітер розносить те «добро» скрізь. Із будинків без санвузлів викидають нечистоти, а хлопцям, які вивозять сміття, доводиться їх вантажити на машину. Біля будинку нашого є невеличке подвір’я, але неможливо влітку ні посидіти на лавці, ні відкрити вікно, крім вихлопних газів з дороги, дихаємо ще цими «парфумами». Поруч – зупинка автобуса, як там чисто – це вже друге питання. За нашим парканом зробили ще одне сміттєзвалище, забрали одну клітку від паркана і кидають там. Я особисто там прибирала, бо не можу дивитися на цей «бардак», але знову накидали різного непотрібу.
До сусіднього райцентру – міста Заставна Чернівецької області не так і далеко, але ситуація інша. Я побувала недавно там – у центрі міста площа облаштована для відпочинку людей, біля лавки – забірники сміття, машини припарковані поза цією зоною, облаштовані тротуари. А що у нас в Заліщиках? Я недавно супроводжувала одну жінку, котра самостійно не може ходити, ми йшли центром з вул.Шевченка до вул.Маковея – щоб їй присісти, відпочити – немає де, зникли лавки у центрі. На площі скрізь гасають машини, по їх кількості навіть непомітно, що в Україні криза. Машини припарковані на тротуарах, під вікнами центральної перукарні. Буси з джипами «відпочивають», займаючи півтротуару, і обходити їх треба по дорозі. Пішохідних переходів у центрі немає, за світлофор тільки я внукам можу розповісти і намалювати його. Долаючи перехресток до магазину Гриника, люди, як зайці, скачуть. Невже треба тонни фарби, щоб «зебру» намалювати? В Європі, знаєте, як кажуть: «А хіба дороги у вас є?» Невже все керівництво пересувається тільки на колесах? Нехай пройдеться тими дорогами, тротуарами, де ходять прості смертні.
Бродять містом зграї бездомних собак. В Україні є випадки, коли людей покусали хворі собаки. Як заліщанам о 6 годині ранку без вуличного світла (бо його виключають) іти на автобус, на роботу, по ямах, попри зграї собак?
Недавно у нашому місті, в готелі, проживали гості з Риму. Ходили вони в перукарню (де холодно і помити голову - проблема), в супермаркет (де часто цінники не на місці), по наших дорогах, тротуарах. А влітку ще більше гостей приїжджає з-за кордону. Я собі так думаю: якщо і вони бачать те, що і я? І наш ринок – товари на асфальті, поміж автобуси – овочі, фрукти з вмістом вихлопних газів. А як вони оцінюють наш сервіс: як не «рявкне» продавчиня грубо з-за прилавку, то “прилипла” до мобільника і взагалі не відповість, або соняшник лузає. А якщо ти її потурбував, то наче додому до неї прийшов. Виходить, за свої гроші собі настрій зіпсував.
У світі є держави, населення яких живе за рахунок туризму. Сприятливий для цього і наш край. Але влітку у Заліщиках немає де сховатися від асфальту і розпеченого сонця, бо парки перестали існувати. А в Італії, наприклад, дерева по всій Болоньї пронумеровані, крони сформовані, машини на вулицях припарковані, велосипеди і мотоцикли ночують на вулиці, казка, одним словом. Чому не повчитися хоч чомусь у них? У дощову погоду в Заліщиках неможливо пройти: як не тебе з ніг до голови обляпають на тротуарі, то всі вікна і стіни будинків попри дорогу.
Хіба можна називати себе патріотом, одягнувши вишиванку, а сміття викинути за поріг і вмити руки? Ходити в церкву і казати, що «моя хата скраю», це теж є гріх. Де виховання в школі, сім’ї? Хочеться сказати: «Люди, схаменімось, зробімо для себе, щоб могли гордитися своїм містом, своїм під’їздом, своєю вулицею.
З повагою -
Галина Рушелюк і сусіди по вулиці Шевченка,2.
«Велика просьба надрукувати мого листа, а для людей дати відповідь керівництва міської влади», - на закінчення висловила просьбу авторка листа. З приводу проблем благоустрою у міській раді відбувся «круглий стіл», у якому взяли участь працівники міської ради, житлово-комунального підприємства, ПП «Порядок», райСТ, дільничні інспектори. Володимир Бенев’ят, міський голова: «Лист у редакцію став поштовхом для нашої сьогоднішньої зустрічі. Я його сприймаю абсолютно адекватно, ті проблеми, які підняті у листі – це лише окремі із тих, які є в місті. Бо крім тих, які назвала авторка, є ще проблеми у каналізаційній, водопровідній системі, у фінансуванні тих об’єктів, якими опікуються міська і районна ради, де катастрофічно нема коштів. На відміну від інших міст ми маємо набагато менші бюджети, тому що в нас чорнобильська зона. Із новоприйнятого бюджету на 2012 рік 2/3 – це фінансування дошкільних навчальних закладів. На вирішення всіх інших питань на рік залишається 1 млн.300 тис. А сюди входить і зарплата комунальних наших служб, міської ради, благоустрій, освітлення в місті.
Ми сьогодні зібралися на «круглий стіл», аби з вами порадитися, як зробити, щоб все-таки ті рішення, які приймалися по благоустрою, санітарному стані, втілювати у житті. Бо вони залишаються в протоколах, надруковані у газеті. Частина жильців їх виконує, інша – не реагує на них. Тому я б просив, щоб ми разом від слів перейшли до діла. Після цієї наради сформуємо одну чи дві бригади на чолі із заступниками міського голови, підемо в ті больові точки в місті, зробимо їх діагноз. Прийняті хороші рішення, визначені штрафи по 340 грн., але скажіть мені, хто із нерадивих підприємців, які мають у місті магазини, бари, оштрафовані за не прибирання снігу чи ожеледицю перед входом?»
Василь Синітович, помічник санітарного лікаря санепідемстанції: «Ніхто не оштрафований».
Володимир Бенев’ят: «Хоча всі ми бачимо – і працівники міської ради, і комунальної служби, і санепідемстанції, які проблеми є у місті. Не кожен підприємець прибирає тротуар. Больова точка по благоустрою – біля костелу є смітник, за «ТЕКО», ми там поставили ящик. Я би просив заступника міського голови Ю.М.Заполоха разом із дільничним інспектором, працівниками санепідемстанції сьогодні побувати на вулиці Гонти. Гноївка з септиків тече прямо біля ящика для сміття, в центрі міста. Ми на цей рік, до речі, плануємо асфальт покласти на тій дорозі. Треба визначити, кому належать сараї, хто розводить антисанітарію, штрафувати порушників порядку».
Михайло Савчак, керівник райСТ: «Було б добре забрати звідти ящик для сміття, яке туди носять жителі всіх навколишніх вулиць. Ресторан на даний час не працює, а для «ТЕКО» ми зробимо ящик у дворі».
Іван Пасічний, директор ПП «Порядок»: «Так було і раніше, машина буде заїжджати у двір».
Володимир Бенев’ят: «Ще одна больова точка – біля магазину «Урожай» - смітник, про який пише авторка листа».
Роман Верхола, директор ЖКП: «Треба забрати його з проїжджої частини».
Володимир Бенев’ят; «Для цього ПП «Порядок» дасть своїх людей, ЖКП виділяє двох чоловік. Забрати сміття, почистити тротуар. Поруч – автобусна зупинка, там теж люди сміття кидають. Ящик для сміття був у сквері, що біля пам’ятника І.Франку, теж були проблеми. Забрали у нижній парк, на територію лікарні – люди з навколишніх вулиць носять сміття у двір лікарні».
Олег Даугела, лікар з комунальної гігієни санепідемстанції: «По вулиці Грушевського є больові точки. Сміття там забирають в обід, після обіду. Зранку йдеш на роботу – собаки все порозкидали. Там обов’язково повинен бути ящик. А де його поставити – переговорити з людьми».
Володимир Бенев’ят: «Є думка, щоб взагалі забрати ящики для сміття, бо вони псують вигляд міста. Але ж у Тернополі, Чернівцях ящики стоять…»
Юрій Заполох, заступник міського голови: «Я прихильник такої думки. Під’їжджає машина і зразу викидають сміття. Біля багатоквартирних будинків по вул.С.Бандери 114, 114а завжди порядок».
Василь Машера, заступник міського голови з гуманітарних питань: «Останнє рішення міської ради по благоустрою, де вказуються штрафи, роздрукую і повішу у проблемних точках, щоб люди знали».
Іван Пасічний: «Нічого не зміниться, поки когось з будинку, хто порушує санітарний стан, не оштрафують».
Про роз’яснювальну роботу серед населення вів мову інспектор по благоустрою Андрій Романко. На спільній дії працівників міської ради, дільничних інспекторів – на нараді був присутній Тарас Сінкевич, працівників санепідемстанції у вирішенні проблем благоустрою наголошував міський очільник, а також на вимогливості та принциповості у підході до порушників санітарного стану міста. «Будемо штрафувати, - говорив заступник міського голови Юрій Заполох. – По вул.Грушевського,28 ми всім дали припис до 1 грудня усунути недоліки – щоб каналізація не текла у яр і Дністер. Але до цього часу нічого не зроблено».
Дільничний Тарас Сінкевич зауважував, що дають людині тиждень часу, зобов’язують прибрати, наприклад, розкидані будівельні матеріали. Працівники міської ради, ЖКП висловлювали вдячність всім мешканцям міста, які дбають про благоустрій. “Підприємець Євген Іванський, який продає морозиво, хоч не працює зараз, але порядок щодня наводить – сніг відкидає, підмітає”. У місті маленький тракторець, який міська рада купила для ЖКП, посипає дороги піском, сіллю.
Болюча проблема у місті – зграї бродячих собак. Вони є чи не біля кожного багатоквартирного будинку, у нижньому парку, біля магазинів, розміщених попри автобусну станцію, біля торгівельної бази. Гуманні наші закони не дозволяють їх знищувати, хоч вони створюють загрозу життю людей. Батьки, дідусі та бабусі змушені супроводжувати діток у музичну школу, де заняття відбуваються після обіду. Біля деяких магазинів приблудні собаки вже стали «своїми», їх тут підгодовують, і деякі навіть вночі майно охороняють, то ж сторожа не треба. Наступного дня після цього «круглого столу», який відбувся в середу, відбулася нарада з підприємцями, де йшла мова про бродячі собаки. Біля своєї торгової точки кожен підприємець повинен подбати про безпеку покупців, особливо дітей.
ПІСЛЯМОВА
ЖУРНАЛІСТА
Нелегка фінансова ситуація сьогодення не дозволяє вести мову про якісь громіздкі проекти чи будови. Але в питанні поліпшення благоустрою, наведення порядку у місті є такі аспекти, які не потребують великих коштів. Наприклад, підмести біля свого двору, будинку, у під’їзді. Багато заліщан це робить, але деякі навіть за вивезення сміття відмовляються платити. Мотивують, що вивозять його самі. Але куди ж, чи не на те саме сміттєзвалище, яке треба облаштовувати комунальній службі чи викидають у посадку, забруднюючи навколишнє середовище? Так, чимало претензій можна висловити і до міської ради, і до комунальників – частину з них назвала авторка листа. Із року в рік не вдається ліквідувати стихійні смітники. Але задумаймось кожен з нас: хто ж їх створює, як не ми самі? Дехто навіть не спроможеться пакети із сміттям кинути у ящик. Можливо, контейнерів для сміття мало встановлено. На мою думку, тут можуть посприяти будинкові комітети. Жителі нашого будинку по вул.Бандери 94а разом із сусіднім зібрали гроші, замовили дерев’яний контейнер у СТ «Агробуд». Такий добрий приклад подали нам сусіди по вул.Промислова. Чисто буде тоді, коли не будемо смітити, привчимо до порядку своїх дітей і внуків. І правильно Г.Рушелюк веде мову про виховання, насамперед у кожній сім’ї.
Не стали місцем відпочинку і наші парки, особливо нижній. Міський голова говорив що з весни розпочнуться роботи, запропонував керівництву ЖКП розробити структуру: визначити людей, які будуть відповідати за парк, інші – за ремонт вулиць.
Місто – наш спільний дім, яким він буде, залежить від кожного з нас. «Не минайте проблем, не проходіть мимо, зробіть зауваження тому, хто порушує благоустрій», - говорив В.Бенев’ят. Більшість дотримується принципу: «Моя хати скраю», інертність, пасивність породжується, мабуть, і наявними економічними проблемами. А ще перешкодою стає відсутність принциповості при виконанні службових обов’язків посадовими особами. На нараді наводився приклад, як діють по наведенню благоустрою у Снятині Івано-Франківської області: чоловік висипав на тротуар гравій, через годину там вже були дільничний, інспектори по благоустрою. Заступник міського голови Юрій Заполох наводив приклад по нашому райцентрі, безпосередньо з власного побуту: у 1972 році привезли глину, висипали на тротуарі. Тодішні працівники санепідемстанції дд.Бернадзиківський і Лобачов написали припис, щоб виконати його, господарі возили тачками глину навіть вночі.
Не раз на сесіях згадують, як дбали про санітарний стан у місті ще за часів Польщі. Одна з головних причин – рішення, які приймали, виконувала і влада, і самі жителі. За невиконання –штраф. І знав тоді господар: не виконав припису – будеш покараний. Такої принциповості не вистачає тепер у ставленні до тих, хто порушує санітарний стан міста. Пасуємо перед наглістю, зухвалістю, у посадових осіб стороння позиція: та з цими людьми нам щодня зустрічатись.
Того самого дня, коли проводився «круглий стіл», рейдова бригада міської ради побувала у тих больових точках благоустрою, про які йшла розмова, зокрема, на вул.Гонти. Виборці чекають від влади конкретних справ, а влада очікує допомоги, сприяння громади. Бо тільки спільними зусиллями можна навести порядок у власному домі.
Галина Корчевська
Газета "Колос", №11-13 від 3 лютого 2012 року
