З 25 по 27 вересня в гміні Кошице (Польща) перебувала делегація із Заліщиків, яка складалася з представників самоврядування, педагогів, бізнесменів. Очолював її міський голова В. Бенев'ят. З ним і ведемо розмову про підсумки цього візиту.
- Найперше, Володимире Станіславовичу, про загальні враження від відвідин сусідньої держави.
- Кошице - центр гміни, як у нас Заліщики. Перше, що приємно вражає, - Польща розбудовує свою інфраструктуру. Ми це бачили від кордону до Кракова. Уся дорога - великий будмайданчик. Відчувається, що йде підготовка до "Євро-2012". Ми цікавилися можливостями, добротно і якісно будувати дороги, упорядковувати села. Поляки працюють із Євросоюзом: пишуть програми, захищають їх, а єврокомісії виділяють кошти. Для прикладу і порівняння зішлюсь на такий факт: на реконструкцію очисних споруд єврокомісія виділила їм 14,5 млн. злотих, це, фактично, 5 млн. доларів. Ці споруди переробляють стоки району. Працює 28 насосів.
- Розкажіть про державний устрій Польщі і самоврядування.
- Він абсолютно не такий, як у нас. По-перше, немає сільських голів, є солтис -старший громади, якому не держава платить, а жителі утримують його. На це йдуть певні відрахування від громади. А гміна - це штат у ЗО чоловік. У них у гміні 45 тис. населення і самоврядний орган із 30 осіб та 15 депутатів. Порівняно з нашим районом: 33 депутати міськради, декілька сотень сільських народних обранців і понад 70 - в райраді. А який чиновницький склад! У Польщі кожне село має свого солтиса. Пригадаймо твір «Захар Беркут» - наймудрішого обирають. Ми побували в одному селі, точніше, це - хутір, в якому мешкає 70 жителів. Але в ньому є пожежна частина (дві машини). Пожежні опорні пункти безпеки є в декількох селах, зокрема, в Кошице є три опорні пункти. Сигнал про тривогу надходить із гміни, і, кому ближче до місця пожежі, той і їде рятувати. Це зроблено з метою економії пального і часу. Знову ж таки все це на добровільних засадах. На прикладі невеличкого хутора ми побачили й інше: тут немає клубів, Будинків культури. Натомість - невелика кімната, де можна провести збори, інші заходи. Тут же поруч, під накриттям, - барбекю, де готують шашлики, а далі - естрадні майданчики під накриттям. Хутір — маленький мікроорганізм, але все необхідне громада має.
- Володимире Станіславовичу, наскільки відомо, цей візит пов'язаний із реалізацією проекту «Кошицькі культурні зустрічі», започаткованого гміною Кошице і Музеєм землі Кошицької.
- У день приїзду гості відвідали будинок адміністрації гміни, де відбулося знайомство зі складом делегації, програмою візиту. Війт гміни Кошице Станіслав Рибак познайомив гостей зі специфікою гміни, її проблемами.
У Музеї землі Кошицької ім.Станіслава Бодуха відбулася офіційна зустріч зі самоврядцями, з дирекціями шкіл, представниками місцевого бізнесу. А це - й обмін поглядами на справи, пов'язані з функціонуванням самоврядування, приналежності до ЄС, діяльністю шкільних осередків.
У розмовах із поляками ми задавали їм питання щодо проблем господарювання, цін на електроенергію, газ, цікавилися податками. Наші бізнесмени зацікавились виробленням електроенергії вітряками, котра значно дешевша. Поляки цей досвід перейняли в Данії, Німеччині. Іван Навольський, наприклад, зацікавився цим і вже має контакт із польським бізнесменом, аби подібне зробити в нас.
Були ми й на заводі по виготовленню тари - від найменших до найбільших пляшок, банок. Тут працює 80 робітників. Представники бізнесу говорили про свої можливості, йшлося про культурний і туристичний обміни.
Кошицькі культурні зустрічі складалися з трьох частин. На ринку були виступи естради. Побачили народні танці у виконанні молоді з центру освіти в Кошиці, а також виступ аматорів шкільного "Євро-клубу". Танці передували виступу народної капели під керівництвом Януша Хаджака.
Окремим пунктом програми була зустріч із єврейською культурою, котру презентували аматори Хмільника. Артисти виконували пісні й балади на мові ідіш - про любов, колискові й жартівливі. Музики грали й інструментальні твори.
Після того виступу війт гміни Кошице Станіслав Рибак представив членів делегації із Заліщиків. Після презентації гості годину дивилися виступ ансамблю пісні і танцю «Бурштин» (Білорусія). Виступив також краківський ансамбль «Бесіда», котрий згадав кошицькій публіці старі й улюблені естрадні пісні, виконані вокалісткою Доратою Бубенек. І, звісно, найприємнішим виступом на кошицькому ринку був дует із Заліщиків у складі Ігоря Федірка та Ігоря Витрикуша, котрі виконали відомі українські народні пісні.
У Музеї землі Кошицької проходила друга імпреза. Там відбулась виставка «Ікона світу» з Кракова, а також концерт староцерковної музики у виконанні хору з парафії православної церкви у Кракові. І останнім пунктом культурних зустрічей був пікнік за участю тих, хто реалізував проект гміни «Розбудова очисних стоків і будова мережі санітарної каналізації у гміні Кошице».
- Які відмінності в освітній сфері Заліщиків і Кошице?
- У поляків освітньо-культурний центр - в одному приміщенні. Тут знаходиться і школа, і гімназія, і дитсадок. Якщо зарплата і матеріальне забезпечення педагогів у польських школах значно вищі. При школі є група дошкільнят.
Нас заінтригувало в них інше: починаючи з дитсадка, діти привчені сортувати сміття. Стоїть у коридорі для цих потреб 3 різнокольорові кошики, і дитина змалку привчена, що і куди можна викидати. Це варто запозичити. Заліщицька делегація зустрілася з молоддю та учительством освітнього центру в м.Кошице. Оглянули школу, подивилися виступи молодих артистів, домовилися про співпрацю та обмін молодими гуртами.
Цікаво було й на очисних спорудах. Старі комунікації діють, а нові тут же будують. І знову, в першу чергу, проведено всі комунікації, збудовано добротні дороги, а вже опісля починається будівництво об'єкта. На будмайданчику чисто, зручно ходити, ніде немає сміття. Це приємно вражало, бо в нас спорудження того чи іншого об'єкта здійснюється далеко не так впорядковано.
- Як працює в них пропагандистська машина, маю на увазі засоби масової інформації - пресу, телебачення?
- Поляки - великі патріоти землі своєї, історії свого краю, держави. Ось подивіться книги, які вони видали про свою гміну, місто. Гляньте й оцініть, яке гарне видання в поліграфічному плані. Вони не шкодують на це грошей. А скільки цікавих і неповторних стендів по місту, скільки газет випускають! Кожна подія, новинка, як і будь-яка зустріч, піддається гласності. Для всіх людей це все робиться в плані патріотичного виховання, пізнання історії. Поляки - гордий народ, який понад все любить свою державу. Нам варто цього повчитися у них. Ми приїхали в гміну. На майдані були дві палатки -одна під наш колір - синьо-жовта, а друга - під колір польського прапора - біло-червона.
- Пане голово, мовлене Вами - це враження від поїздки, це те, що приємно здивувало, що можна б започаткувати на майбутнє. А який підсумок візиту?
- А підсумок - ратифікація підписаного в Заліщиках договору про співпрацю і партнерство. Урочистість відбулася у Музеї землі Кошицької ім.С.Бодуха і почалася з перегляду мультимедійної історії Музею. Гості подивилися експозиції, які коментував директор Станіслав Шиманський. Мери міст підписали угоду. Ми отримали пам'ятні сувеніри і вирушили додому.
- Володимире Станіславовичу, угода підписана, а конкретно, що матиме наше місто від таких взаємних візитів, як буде налагоджена співпраця?
- Поляки мають намір розширити можливості в туристичній співпраці. Туристичні групи, котрі відвідуватимуть Карпати, а також Одесу, Чернівці, мають намір зупинятися в нас на ночівлю в готелі.
А ще - реалізація спільних проектів щодо поглиблення знань іноземних мов, обмін досвідом та інформацією у сфері двосторонньої діяльності, контакт між підприємцями і сільгоспкерівниками щодо господарської співпраці.
- Із того досвіду, який Ви почерпнули в плані структури міського самоврядування, що варто було б змінити в нас?
- По-перше, вважаю, що на теренах міста доречно створити при міськраді відділ по вирішенню конфліктних ситуацій. Це - найбільше гальмо в роботі, оскільки й досі спрацьовує в людей радянський менталітет: тільки виникає якесь непорозуміння, зразу ж поспішають в сільську, міську, районну раду. А треба, шоб громадські суди вирішували їх на місцях. За 4 роки роботи міським головою на прийомі побувало більше 4 тис. громадян. З наболілими проблемами заліщани приходили й до інших працівників міськради. Тому 35-40 відсотків часу йде на вирішення конфліктних ситуацій. Але має бути злагода. Бо в поляків, як пожежа, то всі збігаються. А в нас - позиція споживацьких інтересів.
- Хотілося б почути від Вас, пане голово, інформацію, як виконується бюджет міста, бо за 8 місяців з цим показником є проблеми...
- А за 9 місяців бюджет міста виконано. Єдине - ми не виконуємо прибутковий податок. Тому в міськраду потрібні інспектор з податкової служби, по іпотеці землі, архітектор, муніципальна міліція. Вважаю, що в міськраді має бути працівник, який би займався ідеологічними питаннями, громадськими організаціями, культурою, пам'ятками. Є багато інших проблем, розв'язання яких не залежить від нас, бо все вивішують фінанси. Але ж і тут ми залежимо від Кабінету Міністрів, бо в міськраді, на території якої до 10 тис. населення, має бути відповідний штат, такий, який маємо в даний час.
Володимир Станіславович виклав із сейфу проекти по водогону, який вже три роки не фінансується. Цьогоріч передбачалося отримати 2 млн.300 тис.грн., але Кабмін знову заштопорив їх, нічого не давши. Інший проект - освітлення на вулицях 40 років Перемоги та Шухевича. Цього року виготовлено проект відновлення дорожнього покриття багатьох вулиць (18), але коштів не дають.
Тут роботи більше втричі, ніж зроблено, - сказав міський голова. - Є задумки по окультурненню парків, план реконструкції центрального майдану. Проект на це виготовляє Тернопільський інститут реконструкції. Ми їм проплатили 11 тис.грн. До 1 грудня обіцяють закінчити, проект буде винесено на обговорення громади міста. Нам треба думати, яким чином приваблювати туристів. Підприємці, наприклад, готові для розвитку туристичної інфраструктури внести певні кошти, колись турки будували в Заліщиках підземні ходи, можливо, доречно відновити ці історичні місця, пустити в підземний хід кабелі для освітлення. Туристам було б цікаво.
У плані підготовки до зими маємо намір дитсадок №1 «Калинонька» перевести паралельно на індивідуальне опалення (проект розробляється). Про наявні проблеми, недоліки, як і те, що вдалося зробити за 4,5 роки я говорив виборцям під час чотирьох звітів, з якими виступав. Можливо, не все зроблено, але не все й залежить від міського голови, бо надто багато проблем упирається у великі кошти, які не додає держава, - мовив В.С.Бенев'ят.
І на завершення нашої розмови я запитала у Володимира Бенев'ята:
- Менше місяця залишилося до наступних виборів. Ви будете балотуватись на посаду міського голови?
- Звичайно, буду. Нічого не загадуватиму наперед, коментувати; моя програма -це те, що я зробив. Я - ідеаліст і не бачу в цьому нічого поганого, бо ідеалісти - це ті, хто в житті слідує ідеалу. А ідеал - це патріотизм, наша країна, зрештою, наше місто, наш край, де кожен почуватиметься гідно, якщо справу будемо робити чесно і чисто. Тоді й політика буде чистою, а вибори - чесними.
- Спасибі за інтерв'ю. Бажаю перемогти!
Ольга ЛИЧУК
Газета "Колос", №78-79 від 30 вересня 2010 року
