У Заліщицькому аграрному коледжі ім.Є.Храпливого експонується фотовиставка «Світло і тіні дністровського каньйону». На ній представлено фото світлини мальовничих перлин нашого краю - з Бучача, Борщева, Заліщиків і Момастириська. Запропонував цю виставку голова громадської організації "Зелений світ" Олександр Степаненко із Чорткова, який погодився відповісти на декілька запитань редакції.
- Олександре Михайловичу, про «Дністровський каньйон» у нас в часописі було вже чимало публікацій. І мета їх — найперше переконати територіальні громади, що потрібно зберегти, відтворити і ефективно використати природні об'єкти, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історично-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Однак, як Ви знаєте, діяльність щодо створення національного природного парку «Дністровський каньйон» гальмується в нашому районі. Люди не впевнені в тому, що як і сьогодні, так і завтра, і в майбутньому ці блага належатимуть їм.
- Я знайомий з настроями людей. Адже минулого року по Дністру рухалися екологічні експедиції з Києва, Харкова, які представляли національні екологічні центри України. Вони зустрічалися з мешканцями придністровських сіл, знайомилися з унікальними ландшафтами Дністровського каньйону, на стрімких схилах якого щороку квітне «неопалима купина». Однак, переконати всіх в доцільності і значних перевагах створення Дністровського каньйону не вдалося.
- Які ж це переваги, розкажіть про них, чи переконані Ви, що це на користь людям?
- Найперше, землі національного природного фонду приватизувати неможливо. Вони будуть передані у постійне користування спеціальній адміністрації національного природного парку і залишаються в державній власності як такі, що не можуть передаватись у приватну власність відповідно до ст.84 Земельного кодексу України.
По-друге, у межах Тернопільщини потребують ефективної охорони понад 60 природніх об'єктів різних категорій заповідання, велика кількість пам'яток історичного і архітектурного значення, держава готова виступати у цій справі як потужний інвестор, створивши фактично державне підприємство, яке покликане одночасно забезпечити режим охорони заповідних територій, сприяти розвитку зеленого туризму, науковій та освітній діяльності, створювати передумови для господарювання на засадах екологічно збалансованого та безпечного розвитку.
Тому наша думка щодо створення каньйону - позитивна. Треба вже шукати напрямки розвитку зеленого туризму, створювати нове державне підприємство, таке як «Держлісгоспи». І, наприклад, студенти коледжу, які здобувають професію еколога, розуміють, що для них відкриваються перспективи працювати за фахом в держустановах, отримувати базові навики і наукової роботи, і зеленого туризму.
Адміністративний центр національного природного парку згідно прогнозів мав розміститися в Заліщиках, але оскільки тут не знайдено порозуміння з громадами в цьому сенсі, то вже ініціативу перехопив Бучач. У селі Золотий потік є давня архітектурна споруда-замох і мешканці села готові віддати його для адміністрації «Дністровського каньйону».
- Який зв'язок фотовиставки і студентської молоді із Заліщицького коледжу.
- Найголовніше - виховати в молодих людей естетичні почуття, коли можна оцінювати ті надбання, ту спадщину, яку нащадкам треба зберегти. Я звернувся до молодих людей, щоб навесні і влітку ми продовжили справу щодо пошуку можливостей розширення плану «Дністровського каньйону».
До речі, Дендропарк агроколеджу також включений до національного парку.
Цікаво, що протягом грудня і січня Президент України В.Ющенко підписав 18 Указів про створення і розширення діючих парків. Він розуміє, що треба зберегти унікальні природні комплекси і сприяти створенню ландшафтного парку «Дністровський каньйон». Адже в його межах об'єднано 62 пам'ятки природи та заказники. Зрештою, це наші міжнародні зобов'язання. Тому потрібно передбачити в бюджеті й фінансування.
- Олександре Михайловичу, кому ще завдячувати такій цікавій фотовиставці.
- Автори її - голова національного екологічного центру України, викладач інституту ботаніки Київського університету Ігор Сіренко, голова ради екологічної групи «Печеніги» із Харкова Сергій Шапаренко, представник обласного управління охорони природи київської ОДА Катерина Борисенко та засновник клубу "Ковчег" із Чорткова Богдан Махомей.
- Оскільки виставка -пересувна, то куди проляже наступний маршрут.
- Є домовленість з директором центральної бібліотечної системи Ольгою Тракало, що незабаром з виставкою ознайомляться бібліотекарі й читачі, а також працівники культури, а потім - студенти географічного факультету Тернопільського педуніверситету ім.Гнатюка. Сподіваємось, будуть й інші бажаючі ознайомитися з перлинами краю завдяки фотосвітлинам. Ми готові надати таку можливість.
- Дякую за розмову.
Ольга ЛИЧУК
Газета "Колос", №16-17 від 19 лютого 2010 року
